Інна Завірюха: 2023-й рік буде переможним в усіх значеннях — і на фронті, і в тилу
Завершується 2022-й рік. Він мав бути особливим для Соколівської громади, з реалізацією багатьох проектів, з кращим життям для людей. Проте 24 лютого змінило всі плани. Як прожила громада цей рік, які виклики довелося вирішувати і з якими планами входить у рік прийдешній — розповіла Соколівський сільський голова Інна ЗАВІРЮХА.
- Так, дійсно, плани на 2022-й рік були великі. Ми хотіли добудувати дитячий садочок у Черняхівці в рамках президентської програми “Велике будівництво”, зробити вуличне освітлення в Івано-Благодатному, капітальний ремонт доріг у селах громади, облаштувати дитячі майданчики, ми прагнули здобути ще багато спортивних і культурних перемог, наповнити життя громади різноманітними заходами. Але настало 24 лютого... Ми всі назавжди запам’ятаємо цей день. Війна перекреслила всі наші плани, але поставила нові виклики і завдання не тільки перед сільською радою, але й перед усіма жителями громади. Я думаю, перед кожним постав вибір: їхати з України чи лишатися тут зі своїми людьми, на своїй землі.
Це був час, коли рішення усі приймали дуже швидко. У нашій громаді, як і скрізь в Україні, облаштували блок-пости, інженерні споруди воєнного часу, укриття для людей, організували тероборону. Хочу відзначити, що наші люди проявили неймовірну згуртованість і мобілізацію. Не потрібно було закликати і просити про допомогу, люди самі йшли, допомагали, несли, робили. У перші ж дні війни багато наших чоловіків пішли у військкомати і стали до лав ЗСУ, ще більше жителів громади стали надійним щитом у тилу: вони приносили продукти і готували їжу для тероборонівців, для захисників, які перебували на лікуванні в госпіталі і лікарнях Кропивницького, вони передавали вантажі з продовольством, одягом, необхідними речами й амуніцією для військових на фронт. На підтримку наших захисників стали навіть діти. Люди збирали десятки тисяч гривень для наших воїнів. Майже всі жителі громади стали волонтерами і без відпочинку працювали на оборону: будували, ремонтували, перевозили, годували, патрулювали, зустрічали тих, хто рятувався від війни.
Кіровоградщині і нашій громаді пощастило, нас оминули бойові дії, але ми стали тиловим фронтом і підтримкою для багатьох людей, приймали і розміщували українців, яких із рідних домівок вигнала війна. І ми, безперечно, проявили людяність і милосердя. Через Соколівську громаду транзитом пройшло більше двох тисяч вимушених переселенців, понад 600 внутрішньо переміщених осіб нині проживають на нашій території. Серед них — багатодітні сім’ї, люди з інвалідністю і пенсіонери. Багато жителів нашої громади безкоштовно надали їм житло, поділилися необхідними речами, одягом, харчами, надали всю необхідну допомогу.
Хочу подякувати місцевому бізнесу, сільськогосподарським підприємствам і фермерам. Наші підприємці також стали волонтерами — купували і ремонтували машини для військових, надавали пальне, купували бронежилети, готували і передавали на передову тушонку та інші продукти. Вони в умовах воєнного стану зберегли свій бізнес, продовжили працювати і наповнювати бюджет громади. Завдяки цьому ми змогли утримувати всю соціально-гуманітарну сферу, підтримувати житлово-комунальне господарство. Так, ми не змогли реалізувати заплановані проєкти на цей рік, але робили поточні ремонти доріг, обладнали укриття і пункти обігріву, тримали в порядку територію громади, допомагаємо вимушеним переселенцям налагоджувати життя, адже багатьом із них немає куди повертатися. Варто відзначити і те, що через війну у сільськогосподарських підприємств виникла кадрова проблема, адже багато їхніх працівників стали на захист країни і вони залишилися без досвідчених робочих рук.
Після того як російські окупанти зрозуміли, що у протистоянні з українською армією вони матимуть поразку за поразкою, агресори змінили тактику. Почали масовані ракетні обстріли об’єктів критичної інфраструктури. По території Соколівської громади також були такі влучання.
І все ж наша громада, попри війну, жила повноцінним життям. Хоча наші спортсмени не мали змоги повноцінно тренуватися, вони брали участь у турнірі “Фестиваль футболу”, змаганнях у футзалі, ми провели змагання для учнів молодших класів на кубок братів Бузуляків, наші юні велосипедисти взяли участь у місцевих і всеукраїнських чемпіонатах і здобули призові місця, команда Соколівської громади стала кращою спортивною громадою області у 2022 році серед сільських та селищних територій. Ми пишаємося нашими спортсменами і їхніми досягненнями. Наші діти навчаються у школах громади онлайн, залежно від безпекової ситуації.
Маємо пам’ятати, якою дорогою ціною ми платимо за те, що Україна міцно стоїть, як держава, а наші міста і села живуть відносно спокійним життям. Тисячі українців віддали свої життя за право для свого народу жити вільно на своїй Богом даній землі. Серед них і наші земляки: Сергій Заболотнєв, Олександр Агеєв, Олександр Терещенко, Віталій Власенко, Богдан Піскун, Сергій Журавель, Володимир Тарасов, Володимир Коляда, Віктор Білий, Денис Тележинський, Герман Качур, Сергій Грицай, Олександр Мардак, Олександр Коваленко, Євгеній Чупайденко, Віктор Гуліков, Євгеній Політов, Олексій Дундук, Олександр Мацепа, Дмитро Щербань, Сергій Тупаленко, Валерій Павліченко, Олександр Погорілий, Владислав Голубіцький, Максим Бітеньков, Сергій Гавриленко. Жодними словами не можна передати той біль, який відчувають сьогодні рідні і близькі, всі жителі нашої громади, які втратили на війні своїх батьків, чоловіків, синів... Вічна пам'ять усім нашим землякам, які віддали життя за Україну від початку російської агресії з 2014 року. Про їхній подвиг ми завжди пам'ятатимемо. На жаль, є наші хлопці, які вважаються зниклими безвісти, є і в полоні. Але ми всі сподіваємося і дуже чекаємо, що вони повернуться додому.
Сьогодні ми на порозі 2023 року. Переконана, що він для нас буде переможним в усіх значеннях — і на фронті, і в тилу. Адже, не зважаючи на воєнний час, часті тривоги і ворожі ракетні удари, на важкий стан в економіці, ми впевнено дивимося у майбутнє і робимо крок у новий рік. Депутати Соколівської сільської ради ухвалили бюджет громади на 2023 рік. Цей бюджет можна назвати соціальним, який дасть змогу зберегти наші напрацювання і забезпечити життєдіяльність соціально-гуманітарної сфери, житлово-комунального господарства. А це означає, що Соколівська громада і далі житиме повноцінним життям.
Попереду у нас ще багато роботи. Але я впевнена, що разом ми здолаємо усі труднощі, досягнемо успіху і найважливіше — нашої Перемоги.
Віримо в ЗСУ! Слава Україні!
